РЕЙД ТУМЕНОВ ДЖЕБЕ И СУБЕДЕЯ В ВОСТОЧНУЮ ЕВРОПУ (1222-1223 гг.) В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ МОНГОЛЬСКОЙ ИМПЕРИИ И PAX MONGOLICA
Ключевые слова:
монгольские завоевания, рейд Джебе и Субедея, половцы, Русь, битва на р. Калке
Аннотация
Статья посвящена истории вторжения монгольских войск на территорию Восточной Европы в 1222-1223 гг., анализу обстоятельств их войны с половцами и Русью. Автор делает вывод о неудачном завершении первой попытки монгольской элиты завоевать народы Восточной и Центральной Европы.
Литература
1. Аннинский С. А. Известия венгерских миссионеров ХІІІ-ХІV вв. о татарах и Восточной Европе // Исторический архив. Т. 3. М., Л., 1940.
2. Генрих Латвийский. История Ливонии / введение, перев. и коммент. С. А. Аннинского. М., Л., 1938.
3. Иоанна де Плано Карпини, архиепископа Антиварийского, История Монгалов, именуемых нами Татарами // Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука / ред., вступит. ст. и примеч. Н. П. Шастиной. М., 1957.
4. Козин С. А. Сокровенное сказание. Монгольская хроника 1240 г. под названием МОNGГOL-UN NIГUČA TOBČIYAN. Юань Чао Би Ши. Монгольский обыденный изборник. М.; Л., 1941.
5. Матузова В. И. Английские средневековые источники. ІХ-ХІІІ вв. М., 1979.
6. Новгородская первая летопись старшего и младшего извода. М.; Л., 1950.
7. Полное собрание русских летописей. Т. 1. Лаврентьевская летопись. М., 1997.
8. Полное собрание русских летописей. Т. 2. Ипатьевская летопись. М., 1998.
9. Полное собрание русских летописей. Т. 10. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. СПб., 1885.
10. Полное собрание русских летописей. Т. 15. Летописный сборник, именуемый Тверскою летописью. СПб., 1853.
11. Приселков М. Д. Троицкая летопись. Реконструкция текста. М.; Л., 1950.
12. Рашид ад-Дин. Сборник летописей. Т. 1, ч. 2. М.; Л., 1952.
13. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. СПб., 1884. Т. 1.
14. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. М.; Л., 1941. Т. 2.
15. Фома Сплитский. История архиепископов Салоны и Сплита / вступит. статья, перев. и коммент. О. А. Акимовой. М., 1997.
16. Христианский мир и «Великая монгольская империя». Материалы францисканской миссии 1245 года / подг. лат. текста и перев. С. В. Аксенова, А. Г. Юрченко; экспозиция и исследование А. Г. Юрченко. СПб., 2002.
17. Bretschneider E. Mediaeval researches from Eastern Asiatic Sources: Fragments towards the knowledge of geography and history of Central and Western Asia from 13-th to the 17-th century. London, 1910.
18. Александрович В., Войтович Л. Король Данило Романович. Біла Церква, 2014.
19. Бартольд В. Туркестан в эпоху монгольского нашествия. Ч. 2: Исследование. СПб., 1900.
20. Бубенок О. Б. Аланы-асы в Золотой Орде (ХIII-XV вв.). Киев, 2004.
21. Бубенок О. Б. Етнічний склад осілого населення причорноморських степів наприкінці Х - початку ХІІІ ст. // Україна в Центрально-Східній Європи (з найдавніших часів до ХVІІІ ст.). Вип. 2. Киïв, 2002.
22. Буланин Д. М. Повесть о битве на Калке // Словарь книжников и книжности Древней Руси. ХІ - первая половина ХІV в. Л., 1987.
23. Вернадский Г. В. Киевская Русь. Тверь; Москва, 2004.
24. Войтович Л. В. Галич в житті Європи ХІ-ХIV cт. Львів, 2015.
25. Войтович Л. В. Нащадки Чингіз-хана: Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004.
26. Гимади Х. Г. Народы Среднего Поволжья в период господства Золотой Орды // Материалы по истории Татарии. Вып. 1. М., 1948.
27. Головко О. Б. Останній похід князя Романа Мстиславича в джерелах і історичній пам’яті // Український історичний журнал. 2009. № 4.
28. Головко О. Б. Північне Причорномор’я і Приазов’я в політичному та економічному розвитку Русі (ІХ - середина ХІІІ ст.) // Український історичний журнал. 2014. № 1.
29. Головко О. Б. Половецький хан Котян Сутоевич у політичному житті Центрально-Східної Європи першої половини ХІІІ ст. // Хазарский альманах. Вып. 5. Киев; Харьков; Москва, 2007.
30. Головко О. Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі та проблеми витоків українського козацтва // Український історичний журнал. 1991. № 11.
31. Головко О. Б. Слов’янське населення причорноморських степів ХІІ - першій половини ХІІІ ст. // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. Вип. 1. Киïв, 1993.
32. Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. М., 1952.
33. Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая степь. М., 1989.
34. Єремеєв П. В. Військові плани монголів щодо Половецького степу та їх трансформація в ході дальнього рейду Субедея і Джебе (напередодні першого русько-монгольського зіткнення) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Вип. 11. Харків, 2008.
35. Ждан М. Битва над Калкою і другий напад татар на Україні в світлі «Історії України-Руси» М. Грушевського // Український історик. 1996. №1-2 (9-10).
36. Каргалов В. В. Внешнеполитические факторы развития феодальной Руси. Феодальная Русь и кочевники. М., 1967.
37. Кычанов А. А. Сведения из «Истории династии Юань» («Юань ши») // Источниковедение истории улуса Джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. 1223-1556. Казань, 2001.
38. Мавродин В. В. Очерки по истории феодальной Руси. Л., 1949.
39. Майоров О. В. Єфросинія Галицька. Біла Церква, 2013.
40. Максимов Е. В., Петрашенко В. В. Городище Монастирьок VIII-XIII ст. на Середньому Дніпрі // Археологія. 1980. Вип. 33.
41. Мухамедова Р. Г., Хисамудинова Г. М., Халиков А. Х. Татары // Советская историческая энциклопедия. М., 1973. Т. 14.
42. Нерознак В. П. Названия древнерусских городов. М., 1983.
43. Паславський І. В. Український епізод Першого Ліонського собору (1245 р.). Дослідження з історії європейської політики Романовичів. Львів, 2009.
44. Пашуто В. Т. Внешняя политика древней Руси. М., 1968.
45. Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950.
46. Петрашенко В. В. Городище Монастирьок VIII-X вв. в свете новых исследований // Земли Южной Руси в IХ-ХІV вв. Киев, 1985.
47. Петрушевский И. П. Поход монгольских войск в Среднюю Азию в 1219-1224 гг. и его последствия // Татаро-монголы в Азии и Европе: изд. 2, перераб. и доп. М., 1977.
48. Плетнева С. А. Половецкая земля // Древнерусские княжества Х-ХІІІ вв. М., 1975.
49. Романов В. К. Статья 1224 г. о битве при Калке Ипатьевской летописи // Летописи и хроники. 1980 г.: В. Н.Татищев и изучение русского летописания. М., 1981.
50. Феннел Дж. Кризис средневековой Руси: 1200-1304. М., 1989
51. Храпачевский Р. П. Военная держава Чингисхана. М., 2005.
52. Цыб С. В. Когда была битва на Калке? (Историография вопроса) // Известия Алтайского государственного университета. 2008. Вып. 4. История. Т. 2.
53. Черепнин Л. В. Монголо-татары на Руси (ХIII в.) // Татаро-монголы в Азии и Европе: изд. 2, перераб. и доп. М., 1977.
54. Черепнин Л. В. Пути и формы политического развития русских земель ХII - начала ХIII вв. // Польша и Русь. М., 1974.
55. Черкас Б. В. Західні володіння Улусу Джучи: політична історія, адмінiстративно-територіальний устрій, економіка, міста (ХІІІ-ХІV ст.). Киïв, 2014.
56. Щербатов М. М. История Российская от древнейших времен. Т. 2. От начала царствования Изяслава Ярославича до покорения России татарами. СПб., 1771.
57. Юсупович А. Галицкие «выгнанцы» или «выгонци»? // Rossica antiquа. 2012. №2(6).
58. Baumgarten N. Genealogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siècle. Romae, 1925.
59. Biskup M., Labuda G. Dzieje Zakonu Krzyżackiego w Prusach. Gdańsk, 1986.
60. Çеlik M. The battle of Kalka and its consequenses // Сходознавство. Вип. 57-58. Киïв, 2012.
61. Dąbrowski D. Daniel Romanowicz król Rusi (ok.1201 - 1264). Biografia polityczna. Kraków,2012.
62. Dimnik M. The Dynasty of Chеrnigov 1146-1226. Cambridge, 2007.
63. Fennell J. The Tatar Invasion of 1223: Source Problems // Forschungen zur osteuropäischen Geschichte. Bd. 27. Wiesbaden, 1980.
64. Hunyadi Z. The Teutonic Order in Burzenland (1211-1225): recent reconsiderations // L’Ordine Teutonico tra Mediterranio e Baltico: incontri et sconti tra religioni, popoli et culture. Der Deutchen Orden zwischen Mittelmeerraum und Baltikum. Begegnungen und Konfratationum: zwischen Religion, Völker und Kulturen. Galatina, 2008.
65. Spinei V. The Romanians and the Turkic nomads North of the Danube Delta from Tenth to Mid-Thirteenth Century. Leiden, 2009.
66. Zimmermann H. Der Deutsche Orden in Burzenland eine diplomatische Untersuchung. Köln, Weimar,Wien, 2000.
2. Генрих Латвийский. История Ливонии / введение, перев. и коммент. С. А. Аннинского. М., Л., 1938.
3. Иоанна де Плано Карпини, архиепископа Антиварийского, История Монгалов, именуемых нами Татарами // Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука / ред., вступит. ст. и примеч. Н. П. Шастиной. М., 1957.
4. Козин С. А. Сокровенное сказание. Монгольская хроника 1240 г. под названием МОNGГOL-UN NIГUČA TOBČIYAN. Юань Чао Би Ши. Монгольский обыденный изборник. М.; Л., 1941.
5. Матузова В. И. Английские средневековые источники. ІХ-ХІІІ вв. М., 1979.
6. Новгородская первая летопись старшего и младшего извода. М.; Л., 1950.
7. Полное собрание русских летописей. Т. 1. Лаврентьевская летопись. М., 1997.
8. Полное собрание русских летописей. Т. 2. Ипатьевская летопись. М., 1998.
9. Полное собрание русских летописей. Т. 10. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. СПб., 1885.
10. Полное собрание русских летописей. Т. 15. Летописный сборник, именуемый Тверскою летописью. СПб., 1853.
11. Приселков М. Д. Троицкая летопись. Реконструкция текста. М.; Л., 1950.
12. Рашид ад-Дин. Сборник летописей. Т. 1, ч. 2. М.; Л., 1952.
13. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. СПб., 1884. Т. 1.
14. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. М.; Л., 1941. Т. 2.
15. Фома Сплитский. История архиепископов Салоны и Сплита / вступит. статья, перев. и коммент. О. А. Акимовой. М., 1997.
16. Христианский мир и «Великая монгольская империя». Материалы францисканской миссии 1245 года / подг. лат. текста и перев. С. В. Аксенова, А. Г. Юрченко; экспозиция и исследование А. Г. Юрченко. СПб., 2002.
17. Bretschneider E. Mediaeval researches from Eastern Asiatic Sources: Fragments towards the knowledge of geography and history of Central and Western Asia from 13-th to the 17-th century. London, 1910.
18. Александрович В., Войтович Л. Король Данило Романович. Біла Церква, 2014.
19. Бартольд В. Туркестан в эпоху монгольского нашествия. Ч. 2: Исследование. СПб., 1900.
20. Бубенок О. Б. Аланы-асы в Золотой Орде (ХIII-XV вв.). Киев, 2004.
21. Бубенок О. Б. Етнічний склад осілого населення причорноморських степів наприкінці Х - початку ХІІІ ст. // Україна в Центрально-Східній Європи (з найдавніших часів до ХVІІІ ст.). Вип. 2. Киïв, 2002.
22. Буланин Д. М. Повесть о битве на Калке // Словарь книжников и книжности Древней Руси. ХІ - первая половина ХІV в. Л., 1987.
23. Вернадский Г. В. Киевская Русь. Тверь; Москва, 2004.
24. Войтович Л. В. Галич в житті Європи ХІ-ХIV cт. Львів, 2015.
25. Войтович Л. В. Нащадки Чингіз-хана: Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004.
26. Гимади Х. Г. Народы Среднего Поволжья в период господства Золотой Орды // Материалы по истории Татарии. Вып. 1. М., 1948.
27. Головко О. Б. Останній похід князя Романа Мстиславича в джерелах і історичній пам’яті // Український історичний журнал. 2009. № 4.
28. Головко О. Б. Північне Причорномор’я і Приазов’я в політичному та економічному розвитку Русі (ІХ - середина ХІІІ ст.) // Український історичний журнал. 2014. № 1.
29. Головко О. Б. Половецький хан Котян Сутоевич у політичному житті Центрально-Східної Європи першої половини ХІІІ ст. // Хазарский альманах. Вып. 5. Киев; Харьков; Москва, 2007.
30. Головко О. Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі та проблеми витоків українського козацтва // Український історичний журнал. 1991. № 11.
31. Головко О. Б. Слов’янське населення причорноморських степів ХІІ - першій половини ХІІІ ст. // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. Вип. 1. Киïв, 1993.
32. Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. М., 1952.
33. Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая степь. М., 1989.
34. Єремеєв П. В. Військові плани монголів щодо Половецького степу та їх трансформація в ході дальнього рейду Субедея і Джебе (напередодні першого русько-монгольського зіткнення) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Вип. 11. Харків, 2008.
35. Ждан М. Битва над Калкою і другий напад татар на Україні в світлі «Історії України-Руси» М. Грушевського // Український історик. 1996. №1-2 (9-10).
36. Каргалов В. В. Внешнеполитические факторы развития феодальной Руси. Феодальная Русь и кочевники. М., 1967.
37. Кычанов А. А. Сведения из «Истории династии Юань» («Юань ши») // Источниковедение истории улуса Джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. 1223-1556. Казань, 2001.
38. Мавродин В. В. Очерки по истории феодальной Руси. Л., 1949.
39. Майоров О. В. Єфросинія Галицька. Біла Церква, 2013.
40. Максимов Е. В., Петрашенко В. В. Городище Монастирьок VIII-XIII ст. на Середньому Дніпрі // Археологія. 1980. Вип. 33.
41. Мухамедова Р. Г., Хисамудинова Г. М., Халиков А. Х. Татары // Советская историческая энциклопедия. М., 1973. Т. 14.
42. Нерознак В. П. Названия древнерусских городов. М., 1983.
43. Паславський І. В. Український епізод Першого Ліонського собору (1245 р.). Дослідження з історії європейської політики Романовичів. Львів, 2009.
44. Пашуто В. Т. Внешняя политика древней Руси. М., 1968.
45. Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950.
46. Петрашенко В. В. Городище Монастирьок VIII-X вв. в свете новых исследований // Земли Южной Руси в IХ-ХІV вв. Киев, 1985.
47. Петрушевский И. П. Поход монгольских войск в Среднюю Азию в 1219-1224 гг. и его последствия // Татаро-монголы в Азии и Европе: изд. 2, перераб. и доп. М., 1977.
48. Плетнева С. А. Половецкая земля // Древнерусские княжества Х-ХІІІ вв. М., 1975.
49. Романов В. К. Статья 1224 г. о битве при Калке Ипатьевской летописи // Летописи и хроники. 1980 г.: В. Н.Татищев и изучение русского летописания. М., 1981.
50. Феннел Дж. Кризис средневековой Руси: 1200-1304. М., 1989
51. Храпачевский Р. П. Военная держава Чингисхана. М., 2005.
52. Цыб С. В. Когда была битва на Калке? (Историография вопроса) // Известия Алтайского государственного университета. 2008. Вып. 4. История. Т. 2.
53. Черепнин Л. В. Монголо-татары на Руси (ХIII в.) // Татаро-монголы в Азии и Европе: изд. 2, перераб. и доп. М., 1977.
54. Черепнин Л. В. Пути и формы политического развития русских земель ХII - начала ХIII вв. // Польша и Русь. М., 1974.
55. Черкас Б. В. Західні володіння Улусу Джучи: політична історія, адмінiстративно-територіальний устрій, економіка, міста (ХІІІ-ХІV ст.). Киïв, 2014.
56. Щербатов М. М. История Российская от древнейших времен. Т. 2. От начала царствования Изяслава Ярославича до покорения России татарами. СПб., 1771.
57. Юсупович А. Галицкие «выгнанцы» или «выгонци»? // Rossica antiquа. 2012. №2(6).
58. Baumgarten N. Genealogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siècle. Romae, 1925.
59. Biskup M., Labuda G. Dzieje Zakonu Krzyżackiego w Prusach. Gdańsk, 1986.
60. Çеlik M. The battle of Kalka and its consequenses // Сходознавство. Вип. 57-58. Киïв, 2012.
61. Dąbrowski D. Daniel Romanowicz król Rusi (ok.1201 - 1264). Biografia polityczna. Kraków,2012.
62. Dimnik M. The Dynasty of Chеrnigov 1146-1226. Cambridge, 2007.
63. Fennell J. The Tatar Invasion of 1223: Source Problems // Forschungen zur osteuropäischen Geschichte. Bd. 27. Wiesbaden, 1980.
64. Hunyadi Z. The Teutonic Order in Burzenland (1211-1225): recent reconsiderations // L’Ordine Teutonico tra Mediterranio e Baltico: incontri et sconti tra religioni, popoli et culture. Der Deutchen Orden zwischen Mittelmeerraum und Baltikum. Begegnungen und Konfratationum: zwischen Religion, Völker und Kulturen. Galatina, 2008.
65. Spinei V. The Romanians and the Turkic nomads North of the Danube Delta from Tenth to Mid-Thirteenth Century. Leiden, 2009.
66. Zimmermann H. Der Deutsche Orden in Burzenland eine diplomatische Untersuchung. Köln, Weimar,Wien, 2000.
Поступила в редакцию
2015-07-01
Опубликована 2016-02-25
Опубликована 2016-02-25